Поради батькам
щодо безпеки дітей під час літніх канікул
- Не залишайте дітей без нагляду, будьте уважними до них та їхньої поведінки;
- Контролюйте, де і з ким перебувають ваші діти, чим вони займаються;
- Навчіть дітей завжди говорити, куди вони йдуть, вчасно приходити додому, нікуди не йти з незнайомцями без дозволу батьків;
- Якщо малечу доводиться залишити вдома — проведіть інструктаж з техніки безпеки та залиште номери, за якими можна звертатися по допомогу (поліція —102);
- Відпускаючи дитину на прогулянку, нагадуйте їй правила дорожнього руху. А краще покажіть власним прикладом, як дотримуватися ПДР;
- Закріпіть на одязі своїх дітей світловідбивальні елементи — це зробить їх помітними для водіїв у темряві або в умовах обмеженої видимості;
- Наголошуйте, що ходити та самостійно купатися на водоймах — небезпечно;
- Розкажіть про шкідливість алкоголю, наркотиків та тютюну, а також до чого може призвести вживання цих речовин;
- Поясніть, чому не можна наближатися до підозрілих предметів на вулиці.
Безпека дітей в Інтернеті
1.Будьте другом своїй дитині. Проявляйте зацікавленість її захопленнями і обговорюйте проблеми, що виникають. Якщо Ви зможете стати
тією людиною, якій Ваша дитина довіряє, їй не доведеться шукати підтримки у віртуальних друзів.
2.Установіть комп’ютер в місці, доступному всім членам родини. Це значно полегшить контроль за його використанням.
3.Складіть правила безпечної поведінки в Інтернеті, в яких будуть перераховані вимоги, що стосуються користування Інтернетом, а також алгоритм дій дитини
при зіткненні з небезпечним незнайомцем або сексуальним домаганням.
4.Напишіть ці правила на папері і прикріпіть біля комп’ютера!
5.Попросіть Вашу дитину нікому не повідомляти особисте: ім’я, вік, номер телефону, домашню адресу, номер школи. Поясніть, що не слід висилати свої
фотографії людям, з якими вона познайомилась в Інтернеті.
6.Попросіть Вашу дитину відразу ж розповідати Вам про неприємні ситуації під час спілкування в Інтернеті, підкресливши, що Ви не будете сердитися, про що б вона не розповідала.
7.Переглядайте інформацію, що міститься в комп’ютері Вашої дитини. Це допоможе Вам контролювати її спілкування в мережі. Але пам’ятайте,
що дитина може користуватися Інтернетом не тільки вдома, але і в школі, Інтернет-клубі, у друзів.
8.Нагадуйте дитині про те, що всі правила безпеки в Інтернеті залишаються в силі й тоді, коли вона користується комп’ютером і не вдома, наприклад в
Інтернет–кафе чи у друзів.
9.Не пропустіть симптоми інтернет-залежності. Замисліться над тим, чи не позначається використання Інтернету на успішності дитини, її здоров’ї, стосунках із членами сім’ї та друзями. Визначте, скільки часу вона
проводить в онлайні.
10. Не бійтеся звертатися по допомогу. Якщо в дитини проявляються ознаки інтернет-залежності, зверніться до фахівців за консультацією. Маніакальне
використання Інтернету може бути симптомом інших проблем, зокрема депресії, озлобленості, низької самооцінки.
11. Проаналізуйте власні звички. Чи немає у вас проблеми з контролем перебування в Інтернеті? Пам’ятайте, що для дитини ви є основним прикладом
у житті.
12. Встановіть баланс. Заохочуйте та підтримуйте бажання дитини займатися іншими справами, особливо спортивними іграми.
13. Допомагайте дітям спілкуватися з іншими в реальному житті. Заохочуйте
дитину до справ, які сприяють її спілкуванню з іншими дітьми.
14. Слідкуйте за тим, що роблять діти в Інтернеті. Використовуйте програми, які здійснюють моніторинг та обмежують використання Інтернету, зокрема засоби батьківського контролю.
15. Пропонуйте альтернативи. Якщо вам здається, що дитину цікавлять лише он-лайнові відеоігри, спробуйте призвичаїти її до онлайнових «замінювачів»
улюблених ігор. Наприклад, якщо дитині подобаються рольові ігри у стилі фентезі, заохочуйте читати її книжки з фентезі.
Протидія булінгу
Глузування та знущання над дітьми однолітків вже стали частиною шкільного життя. З роками масштаби цього явища тільки збільшуються. На Заході його прийнято називати булінгом.
Багато батьків вважають, що булінг не така серйозна проблема, як вживання школярами заборонених речовин (тютюну, алкоголю, наркотиків), проте його наслідки можуть бути дуже важкими та тривалими. Багато дітей спеціально уникають відвідування школи, тому що бояться цькування. Булінг негативно впливає не тільки на тих, хто терпить образи і знущання, а й на тих, хто їх завдає.
Основні ознаки булінга:
• Нерівність сил агресора та жертви;
• Повторюваність насильства;
• Гостра емоційна реакція жертви.
Діти, яких кривдять у школі, частіше схильні:
• Погано вчитися.
• Мати занижену самооцінку.
• Переживати депресивний стан.
• Проявляти агресивність, щоб захистити себе й помститися своїм кривдникам.
Діти, які ображають інших, частіше схильні:
• Погано вчитись.
• Палити та вживати алкоголь.
• Скоювати злочини в майбутньому.
Батьки можуть зіграти важливу роль у запобіганні проявів булінгу. Ось кілька порад про це:
• Навчайте дітей вирішувати проблеми конструктивно, без агресивності, хваліть їх, коли в них це виходить.
• Хваліть їх, коли вони добре поводяться, це допоможе їм підняти самооцінку. Дітям потрібна впевненість у собі, щоб вони могли відстояти свою точку зору.
• Спитайте в дітей, як пройшов їх день у школі, уважно вислухайте, що вони розповідають про шкільне середовище, своїх однокласників і проблеми.
• Серйозно поставтеся до булінгу. Більшість дітей соромляться розповідати, що їх ображають.
• Якщо ви бачите, що когось ображають, обов’язково заступіться за дитину, навіть якщо кривдником є ваш син чи донька.
• Закликайте дитину допомагати тим, хто цього потребує.
• Нікого не ображайте самі. Якщо дітей ображають удома, вони будуть зганяти злість на інших. Якщо ваша дитина бачить, що ви ображаєте когось іншого, глузуєте над ним або брешете про когось, вона буде чинити так само.
• Підтримуйте школу в боротьбі з булінгом.
Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу
Більшість дітей соромляться зізнатись у тому, що над ними знущаються. Вони можуть нікому про це не розповідати. Якщо ваша дитина все-таки прийшла до вас по допомогу, поставтесь до цього серйозно. Якщо дитина вперше попросила про допомогу, але до неї не поставилися серйозно, вдруге вона вже до вас не звернеться.
Батьки можуть допомогти дитині не стати жертвою булінгу, тобто здійснити первинну профілактику.
Для цього:
1.Налагодьте стосунки з вчителями та однокласниками, беріть участь в заходах, до яких залучають і батьків. Якщо у вас є незвичне хобі, яке є цікавим дітям, розкажіть про це однокласникам дитини, викликавши тим самим повагу до нього.
2.Допоможіть дитині стати упевненою у собі і знайти друзів. Запрошуйте однокласників дитини, а особливо тих, кому вона симпатизує, якомога частіше до себе в гості. Дитині потрібні люди, які не дадуть її образити.
3.Допоможіть дитині стати членом класного колективу, а не просто ходити на навчання; не налаштовуйте дитину проти шкільних заходів, навіть якщо вони можуть здатися вам непотрібними.
4.У випадку завищеної самооцінки поясніть дитині, що цього не потрібно показувати оточуючим, що у будь-якої дитини є свої недоліки та переваги; і якщо вона досягає успіху в математиці, наприклад, то не обов’язково у неї будуть успіхи у фізкультурі або чомусь іншому
5.Будьте прикладом спокійного, ввічливого ставлення до оточуючих, зберігаючи при цьому особисту автономність та самодостатність.
6.Розкажіть дитині, що не потрібно боятися постояти за себе чи когось іншого.
Важливо діяти!
Телефони довіри
Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00)
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000
Гаряча лінія з питань запобігання насильству
116 123 або 0 800 500 335
Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20
Уповноважений Президента України з прав дитини
044 255 76 75
Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103
Національна поліція України 102